Урок зарубіжної літератури у 5 класі на тему "О. Пушкін."Казка про рибака та рибку""

Урок зарубіжної літератури у 5 класі

Як мед, то ще й ложкою.

Тема. Олександр Пушкін. Казка про рибака та рибку. Синтез фольклорних і літературних елементів. Система образів. Автор.

Мета: Ознайомити учнів із «Казкою про рибака та рибку».  Розкрити головну думку та  особливості   художньої   форми   казки, її  мови,  допомогти осмислити  моральні   проблеми, вдосконалювати навички правильного, виразного й усвідомленого читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння аналізувати характер героїв, ґрунтуючись на тексті твору; виховувати любов   до художнього слова, потребу виробляти позитивні якості характеру: доброту,лагідність. Викликати    в  учнів   інтерес  до   читання   казок   О.С..Пушкіна.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання. «Казка про  рибака  та  рибку», картки із  завданнями, виставка книжок О.Пушкіна, тексти російської народної казки «Жадібна баба» та  братів Грімм «Про рибалку та його жінку»; ілюстрації до «Казки про рибака та рибку»; портрет О.С. Пушкіна (худ. О. Кіпренський).

Епіграфи: « Пушкінська казка – пряма спадкоємиця казки народної».

                                                                           С. Я. Маршак

« Казка – це дивний світ, у якому душа поета, шукаючи правди і справедливості, любові і щастя, знаходить свій притулок».

                                                                            В. Лунін

Випереджальні завдання:

-          намалювати обкладинку  або ілюстрацію до «Казки про рибака та рибку»;

-          інсценізувати епізоди казки;

-          прочитати і переказати російську народну казку «Жадібна баба»;

-          прочитати і переказати казку братів Грімм «Про рибалку та його жінку»;

-          намалювати і вирізати «золоту» рибку.

-          підготувати повідомлення учня про історію створення казки (на основі статті підручника О. Ніколенко).

Проблемне питання: «Чому у казці душа поета знаходить свій притулок?»

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

Літературна розминка: гра «Так. Ні».

1. О.С. Пушкін народився у Москві.- Так.
2. Він не любив читати.- Ні.
3. У будинку батьків була велика бібліотека.- Так.
4. У дитинстві Саша розмовляв російською мовою. – Ні.
5. Любов до народної творчості прищепили бабуся Марія Олексіївна, няня  Орина Родіонівна та Микита Козлов.- Так.
6. У 20 років створив поему «Руслан і Людмила».- Так.
II. Перевірка домашнього завдання.
Вікторина.
1.Хто першим помітив у Олександра поетичний хист? (Дядько Василь Львович).
2. Якою мовою були написані перші вірші майбутнього  поета?(Французькою).
3. Що ви дізнались про няню поета? (Орина Родіонівна знала безліч російських прислів’їв  і  приказок, пісень  і  казок. Цими скарбами вона ділилася зі   своїм  вихованцем).   
 4.  Назвіть казки Пушкіна.( «Казка про золотого півника»,  «Казка про  попа  і наймита   його  Балду»,  «Казка про царя  Салтана »,  «Казка про   рибака та  рибку»,  «Казка  про мертву   царівну і   сімох  богатирів»).
5.  Де були написані казки? (В Болдіно – родовому маєтку Пушкіних).

6. Хто перекладав твори поета на українську мову? (Левко Боровиковський, Іван Франко, Микола Вороний, Микола Зеров, Максим Рильський, Микола Бажан, Наталя Забіла).

III. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і завдань уроку.

Слово вчителя.

   О. С. Пушкіна називають сонцем російської поезії. Джерелом натхнення була усна народна творчість, бо бабуся і няня зуміли прищепити  майбутньому поету  любов  до народного слова, навчили його розуміти і цінувати мудрість,  красу і силу російського фольклору.
Сьогодні на уроці ми  простежимо за сюжетом «Казки про рибака і рибку» і поговоримо про головних героїв «Казки про рибака і рибку», відшукаємо фольклорні і літературні елементи в казці, відчуємо і зрозуміємо красу пушкінського поетичного слова.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.Повідомлення учня про історію створення казки (на основі статті підручника О. Ніколенко).

Казка написана 14 жовтня1833 року.

2. Виразне читання казки за дійовими особами.

3.Словникова  робота.

Ветха землянка-будинок, виритий у землі, дуже старий.

Невід-сітка рибальська.

Ночви - довгаста посудина для прання білизни, купання, виготовлення тіста.

Баговиння - тонкі густі водорості.

Стовбова дворянка-дворянка старовинного і  знатного  роду.

Грезетова кичка-давній головний убір заміжньої жінки із   тканини  з  візерунком того   самого  кольору.

4.Бесіда з метою з’ясування вражень.

- Який настрій викликала казка?

- Хто з героїв сподобався?

- Хто не сподобався? Чому?

- Вам шкода баби? А діда?

5.Вікторина з  метою з’ясування знання тексту.

Де жили старий і стара? (Біля самого синього моря у ветхій землянці.)

З чим перший раз прийшов невід? (З баговинням)

З чим вдруге прийшов невід? (З травою морської)

Який димар був на новій хаті старого і старої? (Мурований, білий)

Які ворота були в новій хаті? (Дубові, тесові)

У чому стояла стара дворянка на ґанку? (У соболевій тілогрійці, грезетова на маківці кичка)

Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею? (Ударила в обличчя)

Що тримає стража цариці за плечима? (Списи та сокири)

Що їла за столом стара-цариця? (Медяники солодкі)

Куди стара-дворянка відправила старого працювати? (На стайню до коней)

Як зустріла старого стара-цариця? (Вигнала)

6. Аналіз змісту казки.

1) Робота на дошці. Записати  бажання баби. (Ночви – хата – стовбова дворянка – цариця –морська володарка).

2) Бесіда з елементами вибіркового читання.

- Доведіть, що  прочитаний твір є  казкою. (Є зачин, кінцівка .Чари, дива .
Магічне число. Добро перемагає зло).

- Що в казці реальне ? (Дід покірний, жадібна баба.).

- Що в казці фантастичне? (Золота рибка виконує забаганки старої).

- Чи є повторення в казці Пушкіна? Зачитайте.
- Які магічні числа зустрічаються в казці? (33 роки жили дід з бабою, 3 рази закидав невід).
— Чим вони схожі? (У всіх відбувається розмова старого і рибки).
— Чим відрізняються? (Змінюються бажання старої та її звернення до старого; змінюється стан моря.)
— Як просить стара?
— А чи змінюється манера поведінки старого біля моря? («Мовить ласкаве слово, з поклоном».)
— Як ви вважаєте, чому старий не відмовляється ходити із проханнями до моря?
3) Читання пейзажів.

-          Як змінюється море? Чому?           

7. Характеристика дійових осіб

— Давайте з’ясуємо, який характер у кожного героя.
Свої відповіді потрібно довести прикладами з тексту. Для цього слід зачитати слова старої, з якими вона звертається до рибалки.
( «Ой , дурило ж   ти,,недотепа!», «телепню» , «дурню»).

-          Як дід звертається до золотої рибки та баби? Зачитайте.

-          Як автор висловлює своє ставлення до героїв?

-          - Якими словами характеризує бабу? («Стара моя», «баба сварлива», «грізна царице», «клята баба»).

8. Самостійна робота в групах: заповнення таблиці на картках

К-1

Що відомо про стару? Заповніть таблицю

Вчинки	Риси характеру

К-2

Що відомо про рибалку? Заповніть таблицю

Вчинки	Риси характеру

К-3

                           Що відомо про золоту рибку? Заповніть таблицю

Вчинки	Риси характеру

Характер старого: м’який, добрий, терплячий, покірний, безвольний, смиренний, ввічливий.
Характер старої: владний, зла, жадібна, груба, вимоглива, ненаситна, сварлива, невдячна, жорстока, примхлива.
— Чому автор наділив одного героя тільки негативними рисами, а іншого — тільки позитивними?
— Як була покарана стара за свою жадібність і невдячність?( Вона знову залишилася біля розбитого корита, у своїй старій землянці).
До речі, вираз «залишитися біля розбитого корита» досі вживається у мові.
Що він означає? (Залишитися ні з чим, втратити все, що мав.)
9. Визначення основної думки твору
- Чому ж був покараний і старий, адже він мав м’який, добрий характер?
- Чи є позитивними такі якості, як безвольність, безмежна покірність?(Ні).
- Чи є позитивними такі якості, як смиренність, податливість?( Смиренність, податливість — позитивні риси тільки в тому випадку, якщо вони виправдані. Але в казці Пушкіна у старого бракувало сміливості протистояти старій, заперечити їй, вказати на її неправоту, зупинити її жадібність. Він «не насмілився сперечатись, не наважився всупереч казати», сліпо підкорявся, виконуючи всі її забаганки).
— Чи трапляється таке в житті?

— У житті бувають моменти, коли просто необхідно проявити свій характер, наполегливість, твердо сказати: ні. Трапляються ситуації, коли необхідно проявити твердість характеру, інакше ти можеш постраждати.  Наприклад, якщо навколишні або знайомі просять тебе зробити те, що, на твою думку, є поганим учинком.

·         Яка основна думка казки? Виберіть найбільш точне формулювання:

·         Як здорово зловити чарівну рибку!

• Як погано бути сварливим і жадібним, жорстоким.
• Якщо ти сварливий і жадібний, ти можеш утратити своє щастя.

10. Порівняння казок.

- Що спільного у «Казки про рибака та рибку» О. С. Пушкіна та російської народної казки «Жадібна баба» і казки братів Грімм «Про рибалку та його жінку»? (виступи учнів з повідомленнями).

       11.  Робота з прислів’ями.

-          Яку приказку вжив Пушкін у казці? («Щоб не ліз не в свої сани»).

-          Пригадайте прислів’я, які засуджують жадібність людини.

(Хто більше має, той більше хоче. Краще бути бідному, та в шані, ніж багатому, але в ганьбі. Хто зле робить, то все собі шкодить. Нечесно нажите добро прахом іде (японське). Колосок спіє – голову до низу хилить, людина багатіє – голову вгору задирає (японське). Хто хоче всього здобути, той усього позбудеться (німецьке прислів’я).

12. Розгляд ілюстрацій та обкладинок до казки.

V. Підсумок уроку

- Чи  правильно  вчинила  рибка?

- Прочитайте слова О. С. Пушкіна: «Казка — брехня, та в ній натяк, добрим молодцям — урок». Які моральні уроки дає нам великий поет? (Слід вчасно зупинити свої бажання, претензії. Не можна бути жадібним, пихатим, багато бажати, бо не отримаєш нічого. Автор засуджує користолюбство).

Проблемне питання: «Чому у казці душа поета знаходить свій притулок?»

Гра  «Якби  я  була (був)  золотою рибкою»: на «золотих рибках» записати  свої бажання.

 VI . Домашнє завдання.  Читати  казку, відповідати на запитання. Підготувати розповіді про казкових героїв