Сенс життя – творчість.
«Людина
народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина
народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Ці слова Василя Сухомлинського
про людей неординарних, талановитих, творчих. Про таких, як Марія Трохимівна
Приймак.
Учитель
з великої літери, чарівна жінка, яку Господь обдарував талантом творити
прекрасне задушевною піснею, запальним танцем. Цими осінніми днями вона
відсвяткувала свій день народження.
До
багаточисельних привітань з нагоди ювілею приєднується і педагогічний колектив
ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 м. Ківерці, в якому працює Марія Трохимівна і який цінує
ювілярку за працелюбність, життєву мудрість і творчий неспокій.
Перегорнімо
сторінки життєвого і творчого шляху яскравої, неповторної особистості.
У
прекрасну золоту осінню днину, в день вшанування Казанської ікони Божої Матері
в працьовитій сім’ї Трохима Яковича і Федори Остапівни з’явилась на світ мила
донечка Марія. Дитинство дівчинки пройшло у мальовничому куточку Радивилівщини
- селі Сестрятин. Тато працював
лісником, мама – швачкою. Любов до
швейної справи передалась і донці. Ставши вчителем трудового навчання, Марія
Трохимівна навчила багатьох школярок шити гарні речі. Її вихованки були
переможцями районних олімпіад з трудового навчання, продовжили справу вчителя.
Рано залишившись без батька, Марійка багато працювала, допомагала мамі, не
цуралась ніякої роботи. А ще любила співати. Співала всюди. Все село
захоплювалось співом дівчини. Любов до пісні привела її до музичної школи,
після закінчення якої вона вступила в училище культури в Теребовлі. В цьому
навчальному закладі вона почала танцювати. Хто знав, що танці для неї стануть
життєвою необхідністю, душевною потребою, натхненням, творчістю. Здобувши фах
диригента народного хору, Марія Трохимівна стала працювати на різних посадах у
закладах культури.
Осіннього ранку, напоєного пахощами
чорнобривців, 1967 року, в радісному передчутті зустрічі з учнями розпочалась
її вчительська доля в Ківерцівській восьмирічній школі. Довгий час вона прищеплювала дітям любов до прекрасного
світу музики керуючи хоровим гуртком і вокальною групою школи. Багато учнів мріяло співати у цьому
колективі. Спогадами про цю сторінку життя педагога ділиться Наталія Миколаївна
Мартинюк, колишня вихованка Марії Трохимівни:
-
Мене завжди полонив голос Марії
Трохимівни. Він лився в пісні рівно, плавно, а високе сопрано нікого не лишало
байдужим. Саме завдяки цій чудовій учительці я відвідувала хоровий гурток і
вокальну групу, де навчилась любити пісню і
співати чисто. У пам’яті лишилась пісня «Тихо над річкою…», яку ми
співали на сцені палацу «Юбилейный» у місті
Ленінграді. Будучи молодою вчителькою в рідній школі, я відчула мудрість педагога-наставника, оскільки мої вихованці
вчилися танцю в ансамблі «Мрія». Скільки педагогічних задач я розв’язувала тоді
під керівництвом Марії Трохимівни. За це я вдячна долі і рідній учительці.
Директор
школи Раїса Георгіївна Кубова відгукується про ювілярку як майстра своєї справи,
талановитого педагога-митця:
-
Творчість – це сенс життя Марії
Трохимівни. Школа пишається прекрасним керівником хореографічного ансамблю
«Мрія», яка проводить велику роботу над розкриттям природного потенціалу
дитини, реалізацією її здібностей, прагнення до самоствердження. Людина
обдарована і надзвичайно працьовита, вона охоче працює заради дітей, за
покликом душі. Самобутній педагог з оригінальним власним почерком, мудрий
організатор дитячого колективу своє основне завдання вбачає в тому, щоб
пробудити творчі можливості учнів, навчити їх насолоджуватись їх мистецтвом
танцю, відчувати світ краси і дарувати прекрасне глядачам. Сумлінність і
відповідальність, фахова компетентність, педагогічний такт, відданість роботі –
ці риси є найголовнішими в професійному портреті Марії Трохимівни.
Наталія
Леонідівна Юхимчук, заступник директора з виховної роботи, вбачає у колезі не
лише мудрого наставника, але й старшого товариша:
-
Марія Трохимівна має широкі творчі
інтереси, прагнення до розвитку, творення прекрасного на сцені. Не зупиняється
на досягнутому, живе в атмосфері творчості і мистецького пошуку. Вважаючи, що
хореографія підносить людину духовно, вона формує національну свідомість учнів,
розвиває активне емоційне ставлення до прекрасного, виховує працелюбність,
наполегливість, уміння працювати в колективі. Стиль роботи педагога – зразок
професіоналізму, життєвого оптимізму і невичерпної енергії.
Хореографічний ансамбль «Мрія» -
рідне «дитя» Приймак Марії Трохимівни і її доньки Кушнірук Тамари Дмитрівни.
Його виступи – це гармонійне поєднання досвіду, життєвої мудрості і молодості,
неповторності, світлої радості. У 1996 році танцювальний колектив «Мрія»
отримав звання «Дитячий художній зразковий колектив». У 2015 році молодша група
ансамблю виборола ІІ місце в обласному хореографічному фестивалі «У вихорі танцю»
(номінація «Народний танець»)..
Багато учасників ансамблю пов’язали
своє життя з танцем, обрали професію хореографа: Віктор Дужич (заслужений
артист України), Джаніна Череп (керівник зразкового театру танцю «Зорецвіт»),
Руслан Горохоль (керівник зразкового танцювального колективу «Мегаденс»),
Мирослава Дужич, Сергій Куцик, Юрій
Сухарєв, Ірина Грошева, Ірина Бушля, Яна Луцюк продовжують справу улюбленого
вчителя.
У барвистий вінок
привітань вплітають вдячні слова колишні вихованки Марії Трохимівни.
Людмила
Качмар-Шостак:
-
У перші дні листопада свій ювілей
зустрічає чарівна жінка, творчий педагог, професіонал – Марія Трохимівна
Приймак. Наші життєві шляхи перетнулись восени 1977 року. Тоді я вперше
переступила поріг Ківерцівської восьмирічної школи № 3, стала першокласницею.
Мені запропонували відвідувати танцювальний гурток. Я з радістю відгукнулася.
Керівник гуртка, Марія Трохимівна, професійно і мудро добирала репертуар,
цікаво і творчо проходили заняття. Перші виступи були під час заходів клубу вихідного
дня «Малятко», а далі - шкільні свята, вечори, концерти.
Марія Трохимівна – мій улюблений
учитель музики та трудового навчання. Саме вона запалила в моїй душі вогник
любові до танцю та музики, відкрила секрети швейної майстерності, вчила
поважати людську працю. З теплотою згадую наші шкільні вечори, де ви були
мудрим порадником та вимогливим режисером. Ви – гордість нашої школи.
За вікном – осіння казка… Усе
найкраще, що приносить нам щедра ця пора, хочеться подарувати Вам, Маріє
Трохимівно! І посмішку сонця щодня, і ніжних хризантем букет, і неповторну
красу осіннього лісу. Нехай Ваша життєва дорога буде наповнена достатком
здоров’я. Осінь вишиває Вам золотий килим щастя-долі. Вона віщує Вам гарне
майбуття.
Прийміть низький уклін, любов і
повагу до Вас.
Людмила
Йосипівна Глущук:
-
Марія Трохимівна - доброзичлива, людяна,
врівноважена, ерудована, вимоглива. За що бралася, все доводила до високого
рівня: пісні, танці, костюми для вихованців. Вміє підібрати потрібний
репертуар. Учні прославляли красу українського танцю в місті Кобрині (1989р.), у місті Тихвін Ленінградської області (1990
р.). Марія Трохимівна завжди прийде на допомогу, власним прикладом окрилює
дитину.
Людмила Володимирівна Якимчук писала в газеті
«Вільним шляхом» (2008р.):
-
Ювілярка поєднала в танці тепло душі,
ніжність, красу, гармонію, витонченість, елегантність, усмішку і свою доброту,
натхнення, оптимізм.
Марія Трохимівна
заслужено користується авторитетом і повагою серед педагогічної громадськості
Ківерцівщини. За багаторічну сумлінну працю педагог нагороджена багатьма
грамотами. А в 1986 році – знаком «Відмінник народної освіти».
Найбільша радість і гордість
ювілярки – донька Тамара, психолог-методист, учитель історії та хореограф
ансамблю «Мрія», яка виправдала сподівання і надії своїх батьків - Марії
Трохимівни і Дмитра Івановича.
Для багатьох колег, учнів та їх
батьків, жителів міста Ківерці Марія Трохимівна є зразком порядності,
професійності, самовідданої праці, скромності.
Шумлять літа, як на вітру тополі,
А в тих літах – і сонце, і дощі…
Бажаємо, щоб Ви були здорові
І радували нас ще довго всіх.
Хай добрий ангел береже повік
Вогонь зорі, що долею зоветься,
Життя, неначе вишитий рушник,
Багрянцем калиновим усміхнеться.
Хай будуть щедрими літа на радість, щастя
Хай Вас зігріває Віра, підтримує Надія, а в серці
панує Любов.
Педагогічний і учнівський колективи ЗОШ І-ІІІ ст. №3 м.
Ківерці
Немає коментарів:
Дописати коментар